Мінік

Привіт!

Як вам весна? Бо я в шоці з тої кількості снігу, яка звалилась нам на голову! І це при тому, що в кінці лютого було +12 і все-все гарно розтопилось і в повітрі пахло весною... Але не тут то було - в природи свої плани і жарти. Отой сніжний жарт березня крутий))), сподіваюсь, що він був останнім ;) Весни хочеться!
Це була лірика, а тепер про мінік. Почала я його робити на майстер класі Наталі - Бумага-Мараки. Про сам МК писати не буду, бо вже про нього писали. А я лише скажу, що було круто і весело. Я вирішила зробити мінік про себе, а точніше, про корпоративний новий рік. То був перший корпоратив за купу років, де я відірвалась на всі 100 і трішки більше. І перший корпоратив, з якого в мене залишились приємні спогади в фотографіях.
Щоб не мучитись з підбором паперу, я вирішила зробити фотки чорно-білими. Хі-хі, отака я хитрунка))))
Звичайно, що на МК я не встигла закінчити альбом, тому доробляла його вдома. Щось мені виходило, щось не дуже, бажання закінчити альбом то з'являлось, то зникало. Але сьогодні я вирішила, що мушу той альбом закінчити сьогодні, бо інакше він так і буде лежати напівзробленим. Отже, фотки. Описувати довго не буду, ніби все зрозуміло (але якщо у вас виникнуть якісь запитання, то радо відповім)

Є ще останній розворот без фотографій, на якому я планую написати коротеньку розповідь про вечірку. Але, оскільки, я нічого не написала ще, то й не фотографувала його.

Гарної і теплої вам весни! Обіймаю і йду трішки відпочивати, бо сьогодні відкидала з чоловіком сніг перед хатою (ох, і не легка ж це робота), але це вже зовсім інша історія ;)
  

Сторіночка про синочка

Привітик!

Нарешті я почала робити альбом синочку і маю першу сторінку. Тобто робити я почала ще вліку - накупила паперу, роздрукувала фотографії і все... Все якось стопорнулось. Почала робити сторінку і так вона досі напівзроблена лежить((((( А совість мене все мучила, що потрібно той альбом вже закінчити і братись за новий. Альбом має бути з фотографіями першого року життя (а синочку вже 2 з половиною) і фоток нових цікавих багато. Але пообіцяла, що спочатку розберусь з першим роком, а тоді в довільному порядку буду фотки вибирати.
Отже, сторінка. Вона простенька і з невеликою кількістю елементів. Але в якийсь момент я зрозуміла, що зі складними сторінками/елементами/техніками я ніколи не закінчу альбом. Тому все просто.

Пробувала робити "клякси" - тут мені ще є над чим тренуватись))))
Віка-Бандитка, дякую тобі за твої чарівні "підганяї"))), хоч ти їх ще півроку тому роздавала, вони мають на мене магічну дію досі і не дозволяють той альбом закинути)))

Всім гарного дня і чарівних вихідних!

Новорічно-святково!

Усіх з Новим роком!!!
Усього-усього найкращого! Багато натхнення і вільного часу! Будьте здорові та щасливі!

 А це моя єдина новорічна листівка )))) Дуже простенька і світла. Захотілось мені чогось такого майже білого. Вийшло не так як хотілось)))) Але похвалитись мушу, щоб ви знали, що я паперові справи не закинула. Бажання щось робити є і це головне. А там десь і час на рукоділля появиться))))

І в продовження до першої фотографії ще купка. Як мій синочок ялинку прикрашав

Це був наш перший досвід в прикрашанні ялинки разом з Ярком. Було дуже цікаво за ним спостерігати. Спочатку я мало вірила в те, що він буде чіпляти іграшки, а даремно! Він це робив дуже обережно, чим мене приємно здивував. Ярко вибрав для себе декілька гілочок, на які намагався повішати всі іграшки. Я зробила декілька фото того процесу і результату, от ділюсь ними з вами)))
Гарного усім настрою і веселих свят!

Привіт-привіт!

В той час, коли усі активно готуються до новорічно-різдвяних свят, я вишиваю котів))) Отак мені захотілось чогось зовсім іншого. Папірчики мене тішать і надихають, а руки нічого робити з тими папірчиками не хочуть. Було в мене купа планів на новорічні листівки і щось ті плани з тріском провалюються... Настрій зовсім не новорічний. Настрій котячий))). Отаких я котів вишиваю (як вишию до кінця, то похвалюсь, а то зараз в мене лише частина дверей вишита)

А ще мені на день народження надарували Тільдо-наборів і тільдо-книжок! Де б це ще часу на це все знайти?! На дворі спражня зима - зі снігом і морозом, особливо виходити кудись не хочеться - так тільки перебігтись по сніжку, морозним повітрям подихати, помилуватись красою, особливо, якщо є сонце - і додому щось творити-витворяти. А не тут то було. Додому приходжу і "витворялка" мене підводить - нічого робити не хоче)))) Я от пробую різдвяний настрій накликати ось цією чаріною піснею (вже другий день її слухаю).

Настрій святковий потрошки з'являється...сподіваюсь, що мені ще вистарчить часу на передсвяткову підготовку....
Ну, і на останок фото мого малюка ))) Я стала щасливою власницею зовнішнього спалаху, то тепер малого домучую з фотографуванням - він моя головна фотомодель, бо чоловіка намовити до фотографування дууууже важко, а в синочка нема вибору (поки що)))))

Оце сидить синуля і телевізор дивиться, а мама стрибає навколо нього і пробує увагу привернути, а він з такою насмішкою погляд від екрану не відводить))))
На сьогодні все. Отакий в мене "все на кучу" допис вийшов. Але ж я мушу щось писати, щоб ви про мене пам'ятали, поки мені не "твориться".
Всім гарного передсвяткового настрою і вдалої підготовки до новорічно-різдвяний свят!
Обіймаю і обіцяю не пропадати!

Свірж

Привіт-привіт!

За вікном вже сиро і холодно, а ми ще встигли зловити на вихідних сонечко! Ми знову їздили в Свірж. Це вже в нас якась осіння традиція - закривати пікніковий сезон саме тут. Погода була надзвичайною - тепло і сонячно - спражня-справжнісінька золота осінь. Тому і людей тут було дууууууже багато. Я не перший раз була в Свіржі, але такого напливу людей ще не бачила. 

Побачила одну цікаву весільну фотосесію - не просто на фоні озера і замка, а з атрибутами. Я такі фотосесії тільки на фотографіях бачила - я тут могла трішки підглянути за процесом)))

І покажу вам декілька фоток замку

Отаке біля нього гарне озеро. Взагалі розміщення замку дуже мальовниче.

І ще одне фото ))) Малюк мій проспав весь цей час в машині, тому я пригала з фотоапаратом навколо озера))))

А потім ми пекли картопельку ммм... і просто насолоджувались золотою осінню.
Всіх обіймаю і теплих вам осінніх спогадів.

Блокнотико-мандрівковий

Привітик!

Дійшли мої руки до стареньких блокнотиків. Щось ніяк з силами не збиралась їх показати. Фото не найкращі, але першого блокнотика вже не маю, то не перефотографую. Робила блокнотик для куми, щоб вона там записувала цікаві спогади про наші мандрівки.

 Фотографувала ввечері, бо спішила подарувати, а тепер бачу, що кольори трохи відрізняються від справжніх.
Використала тут вперше ручний принтер, який колись давно-давно виграла в Мар'янки в цукерочці.

 В блокноті є декілька розділювачів (вже зараз і не згадаю скільки) і конвертів для дрібничок і заначок)))

А ще покажу вам свій тревел-бук, який робила в останню ніч перед поїздкою і зовсім часу не мала, тому все дуже просто.

 Фото викладаю вже з частково заповненими сторінками.

 Оскільки поїздка була від турфірми, то часу для нотаток практично не було, а по приїзді не було натхнення. От так мій бук і лежить напівзаповненим.

Сподіваюсь, що в наступній поїздці в мене буде більше часу і тревел бук (а я вірю, що він в мене буде) буде повністю заповненим))))

І наостанок "закріплю" туристичну тему берлінським велосипедом

Гарного вам вечора і ночі )))

Про зустріч

Привіт,

всі уже давно написали і відзвітували про зустріч на кавовому фестивалі і тільки я ще нічого про це не написала. От і вирішила 2 слова сказати і декілька фоток показати.
Спочатку про сам фестиваль. Я на нього не попала і що це таке я і далі не знаю. Але почитала розповіді в інших блогах))) Зустрітись з дівчатами дуууууже хотілось, поговорити багато і про все хотілось, але синочок мій вирішив, що нема чого мамі довго десь ходити і тому вперто не хотів спати і постійно повторював: "Мам нє ди" (що в перекладі означає: "Мамо, не йди"). Всі мої спроби вкласти то чудо спати після обіду нічим хорошим для мене не закінчувались. Дівчата вже давно пили каву, а я ніяк не могла вибратись з дому. В якийсь момент я вже готова була пожертвувати Ярковим денним сном і брати його з собою, але дідусь наполіг на тому, щоб малюк залишався, а я бігла сама. От такий довгий вступ до мого походу в центр.
Прибігла я значно пізніше, ніж ми домовлялись, і, мабуть, пропустила найцікавіше, але головним для мене було те, що я побачила тих позитивних людей, з якими в основному спілкуюсь віртуально. А вживу те спілкування набагато приємніше. Шкода, що я так рідко вибираюсь на якісь посиденьки з друзями по папірчиках і не тільки)))) І хоч для мене це була дуже коротенька зустріч, я встигла отримати заряд позитивних емоцій, подарунок від Олі і глянути півоком на своє улюблене місто.
Тут ми всі (ті, з ким я каву пити збиралась))))

Відгадайте хто є хто)))